- виволікати
- -а́ю, -а́єш, недок., ви́волокти, -очу, -очеш; мин. ч. ви́волік, -локла, -локло; док., перех.Волочачи, витягати кого-, що-небудь звідкись за межі чогось або кудись.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виволікати
Смотреть что такое "виволікати" в других словарях:
виволікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виволікатися — а/ється, недок. Пас. до виволікати … Український тлумачний словник
виволокти — див. виволікати … Український тлумачний словник
витаскувати — ую, уєш, недок., ви/таскати, аю, аєш, док., перех., розм. Виволікати, виносити кого , що небудь звідкись, кудись. || Витягати що небудь (застрягле, закріплене і т. ін.). || Витягати, виносити кудись нагору … Український тлумачний словник
витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
витягати — I = витягувати, витягти 1) (про руку, ногу тощо роблячи рівним, прямим, просувати в якому н. напрямку), витягувати, витягнути, про(с)тягати, про(с)тягувати, про(с)тягти, про(с)тягнути, випрямляти, випрямити, випростувати, випростовувати,… … Словник синонімів української мови
